Головний педіатр Чернігівського обласного відділу охорони здоров’я (1955–1960), заслужений лікар України.

Лідія Лук’янчук закінчила Київський медичний інститут. Перебуваючи у шлюбі за чернігівським лікарем, по закінченні вузу приїхала працювати до Чернігова дільничним педіатром. На початку війни сім’я виїхала до міста Джезказгана (Казахстан). Звідти Лідія Федорівна була призвана до лав Радянської Армії. За участь у Великій Вітчизняній війні була нагороджена численними урядовими нагородами. Після демобілізації разом з педіатрами Анною Іванівною Івановою, Клавдією Федорівною Маслєнніковою організовувала відкриття та налагодження роботи міської дитячої лікарні і стала першим її головним лікарем.

У 50-ті роки Лідію Федорівну було призначено головним педіатром обласного відділу охорони здоров’я. Під її керівництвом здійснювалися виїзди в райони для надання консультацій і медичної допомоги дітям віддалених населених пунктів, відновлювалася післявоєнна мережа дитячих медичних закладів. У той же час Лідія Лук’янчук вела консультативний прийом в обласній поліклініці (нині перша міська поліклініка), викладала педіатрію у Чернігівському медичному училищі (сьогодні Чернігівський базовий медичний коледж). В історію медицини ввійшла як фундатор педіатричної служби на Чернігівщині, лікар великого ентузіазму, працелюбності та душевної, щирої турботи про кожну дитину. Лідія Федорівна Лук’янчук – заслужений лікар України, нагороджена найвищою нагородою тих часів – орденом Леніна.