8 грудня виповнюється 150 років від дня народження Волковича Миколи Маркіяновича. Відомого хірурга-новатора, засновника хірургічної школи, академіка. Народився Микола Маркіянович у місті Городня Чернігівської області. Початкову освіту здобував у Городнянському трикласному училищі, трохи згодом продовжує навчання у Чернігівській гімназії.

У 1882 році закінчив медичний факультет Київського університету і був залишений при госпітальній хірургічній клініці.

Першим в Україні об'єднав отіатрію й ларингологію в єдину клінічну дисципліну.

Відкрив і вивчив збудника риносклероми (1888), який увійшов у літературу під назвою палички Волковича-Фріша.

У 1888 році захистив докторську дисертацію на тему «Риносклерома с клинической, патологоанатомической и бактериологической стороны». Повернувшись із зарубіжного відрядження був обраний приват-доцентом медичного факультету Київського університету св. Володимира, де почав викладати десмургію з вченням про переломи і вивихи, діагностику хірургічних захворювань, а також захворювання вуха, горла, носа.

У 1893 році був призначений завідувачем хірургічного відділення Олександрівської лікарні. В 1903 році обраний професором госпітальної хірургічної клініки. З 1911 по 1922 рік він очолював кафедру факультетської хірургії.

У 1898 році незалежно від американського хірурга Мак-Бурнея став застосовувати при операції апендициту косий фізіологічний розріз передньої черевної стінки, відомий сьогодні в літературі під назвою Волковича-Дяконова. Він першим у 1894 році запропонував і виконав ламінектомію.

Великого поширення серед травматологів здобула запропонована ним шина для імобілізації при переломах плечових кісток.

З 1908 року та до кінця свого життя, Микола Маркіянович, організатор та незмінний голова Товариства хірургів Києва.

Помер 11 липня 1928 року. Похований в Києві на Байковому цвинтарі.