Виповнюється 185 років від дня народження нашого земляка, українського гістолога, професора і завідувача кафедри гістології Київського університету Святого Володимира Петра Івановича Перемежка.

Петро Іванович Перемежко народився 12 липня 1833 року в Ряботині Чернігівської губернії в збіднілій дворянській родині. 1845 року поступив до Кролевецького повітового училища. Після трьох років навчання поступив до Новгород-Сіверської гімназії, яку закінчив у 1854 році із золотою медаллю. Того ж року він став студентом медичного факультету Київського університету Святого Володимира.

У 1859 році закінчив університет і отримав ступінь «лікаря з відзнакою». Після випуску працював 3 місяці міським лікарем у Лаїшеві Казанської губернії. У жовтні 1859 року його перевели до казанської лікарні, а восени 1861 року призначили лікарем Казанської тюрми, де він працював до липня 1865 року.

Під час перебування у Казані почав наукову роботу під керівництвом фізіолога Пилипа Овсяннікова і в 1863 році захистив дисертацію на ступінь доктора медицини у Казанському університеті на тему «Про розвиток поперечносмугастих м'язових волокон з м'язових ядер». У квітні 1864 року нагороджений Міністерством внутрішніх справ набором анатомічних інструментів а через рік зарахований до відомства Міністерства народної освіти і був відряджений за кордон на 2 роки для підготовки викладання анатомії.

В Європі Петро Перемежко відвідав шість лабораторій, працюючи у видатних професорів того часу Бонна, Цюріха, Відня.

У жовтні 1868 року зарахований приват-доцентом Казанського університету, проте одразу ж був запрошений на посаду екстраординарного професора Київського університету. З 1870 року професор, завідувач кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії. У 1875-1875 – декан медичного факультету. У 1881-1882 – голова Товариства київських лікарів. Отримав чин дійсного статського радника.

Помер у терапевтичній клініці Київського університету. Похований на Байковому кладовищі.

Наш земляк залишив після себе значну наукову спадщину. У своїй дисертації Петро Перемежко вивчав будову і регенерацію скелетних м'язів. Під час закордонного відрядження він дослідив мікроскопічну будову щитоподібної залози У трьох статтях він описав іннервацію залози, будову фолікулів, їх ріст у ході розвитку тварини, особливості клітин. Петро Іванович висловився проти поширеної тоді думки, що колоїд щитоподібної залози є результатом патологічного процесу, а також упевнено відніс цей орган до залоз внутрішньої секреції.

Також у лабораторії Фрея вивчав клітинну структуру гіпофіза. Досліджуючи ріст хвоста личинки тритона, відкрив і описав мітоз. Був автором декількох розділів («Вчення про клітину», «Тканина епітелію», «Система сечових органів», частина «Системи статевих органів») у підручнику «Основи до вивчення мікроскопічної анатомії людини і тварин», який вийшов під редакцією його вчителя Філіпа Овсяннікова і гістолога Михайла Лавдовського у 1887-1888 роках.

Під керівництвом Петра Івановича Перемежка дослідження щодо здатності нервових клітин до поділу виконав студент Федір Ломинський. Він встановив, що до поділу здатні лише нейрони личинок амфібій, але не дорослих тварин. За цю роботу студент отримав золоту медаль, а результати її було опубліковано в німецькому науковому журналі.