13-річний чернігівець Сергій Т. – хлопець з хорошої заможної родини, навчається у престижній школі, має безліч друзів. Веселий, кмітливий, доброзичливий.

14-річний житель обласного центру Максим В. – виріс у неповній сім’ї, часто прогулює уроки, приятелів практично не має, а його знайомі намагаються уникати спілкування із ним, бо вважають Максима неадекватним, злим, схильним до насильства. Начебто зовсім різні підлітки, що волею долі опинилися по різні боки життя. Але це лише на перший погляд. Виявляється, в них є спільне, так би мовити, захоплення, яке вже перетворилося на залежність. Справа в тім, що обидва хлопці, незважаючи на свій молодий вік, алкоголіки, причому Максим інколи ще й вживає наркотичні речовини. Як же вони стали залежними? Історія проста і банальна, хоча і жахлива за своєю сутністю: Сергій випив свою першу чарку на родинному святі і тепер, ховаючись від батьків, щоденно прикладається до пляшки. А от у життя Максима алкоголь увірвався наче торнадо – хлопці, яких він зустрів на околиці міста, взяли його «на слабо», тобто, запропонували на спір випити одразу цілу пляшку горілки. Випив, відчув запаморочення, нудоту і… втратив свідомість. Прийшов до тями десь за гаражами. І хоча з тих пір пройшло не так вже багато часу, нині Максим, незважаючи на те, що тоді заприсягся сам собі не доторкатися до алкоголю, не уявляє без нього свого молодого життя – випиває кожного дня з дорослими чоловіками, яких інколи називають «людьми з низькою соціальною відповідальністю». Вони привчили його також і до різного роду наркотиків. Отже, Сергій і Максим вже потрапили до тенет залежності від психоактивних речовин. Чи можна їх та ще не одну тисячу таких же українських хлопців і дівчат витягти з цієї пастки?

«Це цілком можливо, було б тільки бажання з боку самих залежних, – стверджує завідувач диспансерного наркологічного відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Юрій Поклад, – тим паче, що нині на Чернігівщині професійна спеціалізована допомога алко- та наркозалежним вийшла на новий якісний рівень у зв’язку з реструктуризацією та реформуванням профільних медичних закладів. Так завдяки ініціативі Генерального директора Обласної психоневрологічної лікарні Володимира Ященка, із жовтня 2018 року ця робота значно покращилася. На сьогодні спеціалізовану допомогу такій категорії громадян надають 3 наркологічних диспансерних відділення нашої лікарні, розташованих у Чернігові, Ніжині, Прилуках та 19 наркологічних кабінетів при центральних районних лікарнях та районній лікарні міста Остра. Госпітальна наркологічна допомога у закладі забезпечується Центром стаціонарної наркологічної допомоги, що складається з трьох відділень, зокрема, відділення з надання екстреної наркологічної допомоги та кризових станів. На жаль, згідно з деякими статистичними даними, Україна посідає одне з перших місць в Європі за рівнем поширення алкоголізму та наркоманії серед дітей, підлітків та молоді. А офіційна статистика свідчить: нині в нашій державі на обліку у спеціалістів з приводу алкоголізму перебуває 104 тисячі громадян віком від 15-ти до 30-ти років (на Чернігівщині станом на 1.01.2019 року – 2757 осіб). Щодо наркоманії – по Україні на обліку у наркологів перебуває понад 28 тисяч людей, на Чернігівщині – 726 громадян цієї вікової категорії (загалом в області 1913 чоловіків і жінок, хворих на наркоманію, знаходяться у «полі зору» наркологів). Ще наведу деякі статистичні дані – станом на 1.07.2019 року на профілактичному обліку у спеціалізованих закладах Чернігівщини знаходилося 23 підлітка, з них таких, що зловживають алкоголем – 16 осіб, наркотичними речовинами – 3, з приводу токсикоманії – 4 підлітка. Лікарі-наркологи підтримують постійний зв’язок із реанімаційним та неврологічним відділенням Обласної дитячої лікарні стосовно неповнолітніх, які поступають на лікування з отруєннями психоактивними речовинами. Протягом першого півріччя 2019 року з подібними діагнозами до стаціонару потрапило 14 підлітків. Всі вони оглянуті наркологом».

Загалом алкоголізм та наркоманія – синдром залежності (аддикції) від етанолу та наркотиків, що виникає внаслідок систематичного вживання цих речовин. Вони характеризуються наявністю патологічного потягу з формуванням як психічної, так і фізичної залежності. Розвиток залежності відбувається на фоні зростання толерантності до алкоголю та наркотиків. А при їх відсутності виникає ще один синдром – абстиненція (синдром відміни). Безперечно, вживання цих речовин спричиняє безліч негараздів організму людини, особливо молодого віку. В перебігу алкоголізму лікарі розрізняють три стадії залежності – першу (психічний потяг до алкогольних напоїв, фізичний потяг відсутній, зростає толерантність, втрачається кількісний контроль за вживаними етанолвміщуючими напоями, перехід від епізодичного до систематичного пияцтва), другу (формується фізичний потяг на підсвідомому рівні з вираженим абстинентним синдромом, потреба в опохміленні, посилення симптомів,притаманних другій стадії) і третю стадію, яка характерна вже для дорослих осіб, що вже не уявляють свого життя без чарки.

«Алкоголізм у молоді вилікувати реально, – запевняє Юрій Поклад, – особливо на ранніх проявах захворювання, коли людина звертається за допомогою. Застосовуються дезінтоксикаційна, медикаментозна та підтримувальна терапія, бесіди із наркологом та психологом. Підхід до такого хворого повинен бути виключно індивідуальним, адже, наприклад, якщо підліток має генетичну схильність до алкоголізму, тоді комплекс лікування такого пацієнта повинен виходити на більш вищій щабель. Алкоголізм, як будь-яке інше захворювання, легше попередити, ніж лікувати. Тому батькам і оточуючим варто звертати увагу на прояви хвороби. Наприклад, у дітей і підлітків може змінюватися мова, вона стає або сповільненою, або навпаки, прискореною, шкірні покриви стають блідими і сірими, з’являються судинні «зірочки». Також характерними ознаками є надмірне розширення або звуження зіниць при звичайному освітленні, блиск та почервоніння очей. Така дитина стає більш непосидючою, змінюється звична жестикуляція, з’являється емоційна лабільність, дратівливість, страждає координація при ходьбі, порушується ритм сну, відчувається неприємний запах тіла. Крім того, така дитина часто безпідставно зникає з дому, може бути відсутньою вночі. Страждає і навчання у школі, така дитина починає пропускати уроки, погіршується характер тощо. Іншими словами, якщо батьки, вчителі, оточення помітили зміну звичної поведінки дитини або підлітка, ватро замислитися – чи не увійшли у життя хлопця чи дівчини алкоголь або інші психоактивні речовини? І тоді треба бити на сполох і не зволікати зі зверненням до нарколога. Лікарі Обласної психоневрологічної лікарні мають широкі можливості як для попередження захворювання на алкоголізм, так і сучасні методи його лікування згідно з клінічними протоколами в амбулаторних та стаціонарних умовах. На жаль, майже 90% молодих людей в Україні вже мають досвід вживання алкоголю. І це змушує всіх, причетних до роботи із дітьми та підлітками, звертати особливу увагу на цю проблему».

Відтак, як зазначив відомий американський дитячий психіатр Говард Гарднер – «Чужих дітей не буває. Дитина – це майбутня самодостатня людина, тому нам необхідно щоденно докладати неабияких зусиль, щоб убезпечити маленького громадянина від травмуючих ризиків вживання алкоголю та наркотиків. І в цій роботі не повинно бути відсторонених». Американський лікар правий – в дитячому та підлітковому алкоголізмі винних шукати довго не треба – це і батьки, що не приділяють належної уваги дитині і не цікавляться, як вона проводить вільний час, і вчителі, в яких часто-густо немає часу для того, щоб просто поспілкуватися з учнем та з’ясувати, що його хвилює, і продавчиня в магазині, яка відпустила підлітку пляшку алкоголю, і просто перехожий на вулиці, що відвертає погляд від компанії школярів, які «бавляться» слабоалкогольною шипучкою. Варто пам’ятати – зорі на небі сяють для всіх, а якщо дивитися на них через затьмарені алкоголем очі – сенс життя буде втрачений.