6 серпня виповнюється 80 років від дня народження Лаєвського Володимира Ілліча. Організатора, завідувача відділенням реанімації Чернігівської обласної дитячої лікарні, лікаря-анестезіолога вищої кваліфікаційної категорії.

Володимир Лаєвський народився на Далекому Сході в сім’ї військовослужбовця. І хоч батьки з Чернігова, йому довелося помандрувати разом із родиною усіма куточками тодішнього Радянського Союзу. 1959 року вступив до Ленінградського медичного інституту на лікувальний факультет.

Після закінчення вузу за направленням працював на теренах Росії головним лікарем сільської дільничної лікарні, яку сам відбудовував. Паралельно не полишав і практику хірурга.

1970 року повернувся на батьківщину батьків. Був призначений на посаду лікаря-анестезіолога Чернігівської міської дитячої лікарні й за сумісництвом працював на швидкій допомозі, коли за лічені хвилини треба врятувати тяжкохвору дитину. З реорганізацією міської дитячої лікарні в обласну Володимиру Іллічу довірили організацію анестезіолого-реанімаційного відділення, яке він очолив та керував ним до останніх своїх днів (1975–2007). З організацією відділення поступово знижувалися показники смертності серед дітей. Як зазначено в книзі Олександра Карети «Від роду до народу»: «У 70-х роках була створена виїзна реанімаційна бригада. Лікарі-реаніматологи виїжджають у райони області, маючи в розпорядженні два реанімобілі, оснащені сучасною медичною апаратурою. І вдень, і вночі, в погоду і в негоду, у будні й вихідні лікарі-анестезіологи надають консультативну допомогу маленьким пацієнтам у районних лікарнях, при необхідності транспортують тяжкохворих в обласну дитячу лікарню, дорогою борючись за їхнє життя».

Як фахівцю високого класу довелося попрацювати два роки за службовим призначенням і в Африканській країні – Алжирі (1985–1987), де умови роботи далекі від ідеальних, де тільки треба розраховувати на свій розум і руки. І це було справжньою школою для удосконалення знань.

На превеликий жаль, життя цієї чудової людини обірвалося передчасно у 67 років.