Рак нирки – злоякісна пухлина, що виходить з клітин самої нирки. Нирки –це два органи, що розташовуються в нижніх відділах черевної порожнини по обидві сторони від хребта. Головна функція нирок – очищення крові від продуктів обміну і вироблення сечі. Більшість злоякісних пухлин нирки утворюються в ниркових канальцях. Цей тип раку називається нирково-клітинною карциномою. Злоякісну пухлину нирки можна характеризувати як клітинну масу, що ділиться безконтрольно і втратила здатність до своєї спеціалізації. Чим швидше клітини такої пухлини діляться, тим швидше вони поширюються по лімфатичних і кровоносних судинах і тим більш злоякісним стає утворення. Частка нирково-клітинного раку в структурі злоякісних пухлин складає близько 3%. Щороку в Україні реєструють понад 5150 випадків захворювань на рак нирки. Слід зазначити, що в дитячій онкології пухлини нирок іноді досягають 40% від усієї онкологічної патології дитячого віку. У дорослих зростання захворюваності спостерігається з віку 35-40 років і досягає максимуму у віці 65-70 років.

Хвороба частіше уражає представників чоловічої статі і характеризується стрімким розвитком. Небезпека нирково-клітинного раку в тому, що на початкових стадіях хвороба протікає без виражених симптомів, але розвивається дуже швидко. Через відсутність болю та дискомфорту пацієнти навіть не підозрюють про порушення в роботі організму і звертаються до фахівця вже на пізніх стадіях. За період «безсимптомності» злоякісна пухлина може уразити метастазами сусідні та віддалені органи.

Прогноз для пацієнта при лікуванні раку нирки залежить від стадії, на якій була виявлена хвороба, а також ефективності методів лікування, що застосовувалися. Якщо злоякісну пухлину виявили на першій стадії, прогноз дорівнює 70%, на другій – 65-70%, на третій – 50% і на четвертій лише 10%.

До факторів ризику відносять:

• Тендерна приналежність. У чоловіків вірогідність розвитку раку нирки в два рази вище, ніж у жінок.

• Куріння. Ризик захворіти на рак нирки у курців в 2 рази вище, ніж у некурящих людей.

• Надмірна вага. Вживання висококалорійної їжі, що сприяє ожирінню, призводить до збільшення ризику захворіти раком нирки.

• Вік. Найчастіше рак нирки діагностують у пацієнтів у віці 50-70 років Вплив хімікатів. Деякі хімікати - азбест, кадмій, органічні розчинники –можуть значно підвищувати ризик розвитку раку нирки.

• Тривалий діаліз. У хворих, які перебувають на тривалому діалізі, можлива поява кіст в нирках, які можуть сприяти розвитку раку цього органу.

На початкових етапах розвитку захворювання пацієнт не помічає жодних змін у самопочутті. Симптоми проявляються лише з розвитком новоутворення. Цей фактор і є головною причиною, чому онкологію нирки діагностують вже на пізніх стадіях.

Симптомами раку нирки є:

Гематурія. Одна з перших ознак раку нирки, властива усім типам онкологічного ураження (карциномі, саркомі, нефробластомі). Проявляється виділенням кров'яних згустків під час сечотечі. Не супроводжується болем чи дискомфортом. Виділення крові відбувається внаслідок тиснення збільшеної в об'ємах пухлини на кровоносні судини. На останній стадії раку гематурія носить постійний характер і може спровокувати розвиток анемії.

Біль. Тупий ниючий біль локалізується в області ураженого органа та проявляється на пізніх стадіях. Втрата ваги, зміна кольору шкіри, загальна слабкість у тілі та постійна втома. Збільшення розмірів пухлини. Новоутворення можна виявити під час пальпації. Підвищена температура тіла. На ранніх стадіях захворювання нормальна температура тіла може підвищуватися внаслідок спроби імунітету боротися з хворобою. На пізніх стадіях висока температура тіла спричинена відмиранням тканин органу та множинним запаленням у прилеглих органах. У дітей рак нирки рідко супроводжується звичними симптомами. Зазвичай причиною звернення до педіатра є самостійне виявлення пухлини в області живота.

Комплексна діагностика включає: УЗД органу, КТ, МРТ, пункційна біопсія пухлини, аналіз сечі на наявність атипових клітин.

Основним методом лікування раку нирок є хірургічне втручання, причому наявність поодиноких метастазів рідко є протипоказанням для втручання. Вид оперативного втручання залежить від поширеності процесу. Під час радикальної нефректомії проводиться видалення нирки, наднирників (при раку надниркової залози), також можливе видалення лімфатичних вузлів. Нефректомія – це видалення тільки нирки з пухлиною. При частковій нефректомії (резекція раку нирок) видаляють тільки злоякісне новоутворення в нирці з достатньою кількістю тканин, що його оточують. Виявлення захворювання на ранніх стадіях дозволяє проводити органозберігаючі операції, особливо зберігають наднирник. Важливою умовою оперативного лікування є витяг пухлинних тромбів з ниркової вени і нижньої порожнистої вени, а також видалення регіонарних лімфатичних вузлів. Променева терапія, хіміотерапія раку нирок і гормонотерапія проводяться досить рідко. Хіміотерапія і променева терапія застосовуються, в основному, як методи паліативного лікування, тому їх ефективність в більшості випадків невисока. Імунотерапія пухлин за допомогою альфа-інтерферону, інтерлейкіну-2, 5-фторурацилу приблизно в половині випадків дає позитивний результат, а у 15% пацієнтів підвищує терміни виживання.

Щоб не звести нанівець шанси на одужання і підвищити якість життя, пацієнтам необхідно проходити профілактичний огляд та ультразвукове дослідження нирок не рідше, ніж раз на рік. Виявлення раку нирок на початковій стадії дає усі шанси на одужання.