В останні десятиріччя в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, відбувається зростання захворюваності на рак товстої кишки. У розвинутих країнах Західної Європи та Америки колоректальний рак змістився на друге місце по частоті вперше виявленої онкопатології. В той же час, в країних Африки та Азії колоректальний рак зустрічається рідко. Найбільш часто рак товстої кишки виявляється у людей старіше 50 років. Але, не дивлячись на більш чітке зростання частоти раку товстої кишки в старших вікових групах, все частіше це захворювання діагностують у молодому віці, особливо його сімейні і спадкові форми. Таким чином, проблема діагностики та лікування раку товстої кишки здобула в даний час важливе соціальне значення.

До факторів, які сприяють виникненню раку товстої кишки, слід віднести характер харчування населення з переважанням «малошлакових», рафінірованих продуктів з великим вмістом тваринних білків та жирів. В той же час, у мешканців країн з низькою захворюваністю в дієті переважає рослинна їжа. Встановлено, що надмірне вживання тваринних жирів приводить до збільшення синтезу холестерину та жовчних кислот печінкою і відповідно збільшеному їх вмісту у товстій кишці. При рослинній дієті ці токсичні речовини адсорбуються клітковиною та швидко виводяться із організму.

Певні типи поліпів товстої кишки збільшують ризик розвитку в ній раку. Колоректальні поліпи відносно рідко зустрічаються в молодому віці, але більш поширені у людей старшого віку, особливо після 50 років. Деякі дослідження підтверджують, що більш ніж 50% населення старше 60 років мають поліпи в товстій кишці. Своєчасне видалення поліпів через колоноскоп, безперечно, зменшує ризик розвитку раку товстої кишки. Всі дослідники одностайні у тому, що розвитку раку передує тяжка дисплазія епітелія слизової оболонки. Саме тому у хворих з хронічними запальними захворюваннями товстої кишки, особливо виразковим колітом, частота виникнення раку значно вища. Хвороба Крона товстої кишки також супроводжується високим ризиком виникнення раку, але він менший, ніж при виразковому коліті.

Спадковість теж має певне значення. Особи, які мають кровну спорідненість з хворими колоректальним раком, мають великий ризик розвитку раку. Деякі сімейні хвороби, такі як сімейний дифузний поліпоз, супроводжуються високим ризиком розвитку раку товстої кишки. Коли у таких хворих не видалити поліпи товстої кишки або всю товсту кишку, то майже у всіх розвивається рак.

До факторів ризику також слід віднести злоякісні пухлини інших органів. Так, у жінок, які мали рак молочної залози чи геніталій, ризик захворювання раком товстої кишки значно збільшується. Крім того, у хворих, які перенесли операцію з приводу раку товстої кишки, існує велика імовірність виникнення знов пухлини, як у товстій кишки, так і в інших органах.

Перебіг колоректального раку в значній мірі залежить від гістології пухлини. У хворих з добре диференційованою пухлиною прогноз більш сприятливий, ніж у пацієнтів з низькодиференційованими формами раку. Віддалені метастази частіше всього визначаються в печінці у 12-50% хворих колоректальним раком. Суттєво рідше визначають віддалені метастази у головному мозку, в нирках, кістках, яєчниках, сальнику.

По Україні показник різної летальності від раку товстої кишки становить 44% і в значній мірі обумовлений пізньою діагностикою захворювання. Однією з причин пізнього виявлення пухлини являється значний інтервал між першими її проявами і початком лікування. Інколи хворі звертаються до лікаря через рік і більше від початку перших проявів захворювання, довіряючи своє здоров'я «народним» засобам лікування або красивій рекламі. Бувають також випадки, що хворі тривалий час лікуються у різних лікарів з приводу анемії, геморою, тривалих проносів або закрепів, хоч могли б пройти нескладне обстеження і своєчасно виявити грізну патологію.

Доводжу до відома читачів, з якими симптомами варто пройти обстеження, перш за все, колоноскопію.

1. Закрепи або проноси, що тривають більше місяця без видимих причин.

2. Домішки крові в калі. Саме ця ознака (тобто наявність прихованої крові в калі) складає основу багатьох методів масового обстеження населення.

3. Хибні та болісні позиви на дефекацію частіше характерні при низькій локалізації пухлини (у сигмоподібній та прямій кишці).

4. Болі в животі найбільш частіше обумовлені чи то кишковою непрохідністю, чи проростанням пухлини в оточуючі тканини, чи розвитком перифокального запалення. Больовий синдром у хворих на рак товстої кишки нерідко є ознакою вже запущеного процесу. При розвитку запалення може підвищуватись температура тіла.

5. Пальпація пухлини – доволі пізній симптом для раку ободової кишки, але один з перших ознак раку прямої кишки при її пальцевому дослідженні.

6. Анемія (малокрів'я) – одне з найбільш частих проявів колоректального раку.

Зниження маси тіла при раку товстої кишки чи зовсім не відбувається, чи наступає в дуже пізних стадіях при наявності віддалених метастазів чи канцероматозі. Це пояснюється тим, що ускладнення росту пухлини наступає скоріше, ніж загальні порушення обмінних процесів в організмі хворих.

Лікування раку товстої кишки оперативне. Проводиться видалення частини товстої кишки з брижою та лімфовузлами, в яких можуть бути метастази. В післяопераційному періоді інколи призначається хіміотерапія. Променеве лікування, як самостійний метод, використовується рідко. Ефективність лікування залежить від стадії процеса. Тому дуже велике значення має виявлення цього захворювання в ранній стадії. Для цього повинна бути онконасторога у сімейних лікарів та у самих хворих. Отже, при появі у хворих вищенаведених симптомів, варто пройти обстеження. Цінуйте своє здоров'я та життя.