Фізична реабілітація хворих на  лімфопроліферативні захворювання

       Комплексна та всебічна реабілітація хворих із лімфопроліферативними захворюваннями є необхідним компонентом успішного лікування та підвищення якості життя і має проводитися на стаціонарному, санаторному та амбулаторно-поліклінічному етапі. Але проблема фізичної реабілітації цієї категорії хворих є на сьогоднішній день не до кінця вирішеною, досить складною, вельми дискусійною. Втім, саме методи фізичної реабілітації дозволяють широко, послідовно та всебічно вирішувати проблему подальшого підвищення працездатності пацієнтів. З метою психічної реадаптації використовуються програми фізичної реабілітації, що направлені на усунення або зменшення психопатологічних синдромів; підготовку пацієнтів до професійної діяльності; попередження прогресування захворювання, його ускладнень.

Немедикаментозному лікуванню підлягають наступні категорії хворих:

– хронічний лімфолейкоз 0 та І стадії;

– множинна мієлома в стадії ремісії;

– лімфома Ходжкіна (лімфогранульоматоз) при повільному протіканні процесу;

– лімфоми в стадії ремісії.

Протипоказанням до призначення методів фізичної реабілітації є:

– висока температура > 38^о С; гострі інфекційні хвороби; ниркова недостатність;зниження рівня гемоглобіну < 85 г/л; гостра фаза протікання множинної мієломи; множинні патологічні переломи на фоні вираженого остеопорозу при множинній мієломі; швидко прогресуюче протікання лімфоми Ходжкіна; лихоманка з ознобами; виснажливий піт при лімфомах; стадія Б при лімфомах ( із лихоманкою протягом 3 та більше днів, профузний нічний піт, схуднення на 10% від маси тіла протягом останніх 6 місяців); лімфоми із ураженням ЦНС ( розвиток менінгіту, арахноідіту, тощо).

Програма реабілітації повинна проходити в період ремісії та обов’язково погоджена з лікарем онкологом або гематологом. Індивідуальні реабілітаційні заходи направлені на покращення якості життя, включать соматичну, психологічну, професійну та соціальну підтримку. Важливе значення має тренування адаптаційних можливостей організму, підвищення імунобіологічних сил організму, загартуванню з ціллю підвищити неспецифічну захисну реакцію.

При стійкій ремісії захворювання використовують кліматотерапевтичну процедуру аерозольтерапію. Такі хворі можуть довгий час перебувати на свіжому повітрі. Використовуючи: сон на свіжому повітрі при температурі повітря 20⁰С (період адаптації, перші 3–5 днів). Укутування залежить від тепловідчуття людини. Слідкуючи, щоб не було перегрівання або переохолодження. Якщо стан хворого не дозволяє тривалий час знаходитися на свіжому повітрі, необхідно приймати повітряні ванни в приміщені з відкритими вікнами або фрамугами. Рекомендується при температурі 20⁰С вкриватися пікейною ковдрою, при 19-15⁰С – байковою або шерстяною ковдрою, при температурі 14-10⁰С – пуховою ковдрою. На голові повинна бути шерстяна шапочка, на ногах – шкарпетки. Сон в прохолодну погоду на свіжому повітрі тривалістю 1 – 3 години.

 Хворим на лімфопроліферативні захворювання перебування під впливом сонячних променів протипоказано. В сонячні дні можна знаходитися під тінню дерев, під захистом штучних пристроїв, які знижують вплив сонячної радіації. Курс 2 – 3 рази по 15-30 хвилин на прийом.

 В період отримання хіміотерапії та при прийомі протипухлинних препаратів виникають проблеми із системою травлення. Хворі скаржаться на зниження апетиту, нудоту, блювоту, проноси, ушкодження оболонки ротової порожнини.

Таблиця рекомендацій харчування

  Фізична реабілітація може включати комплекс лікувальну гімнастику (ЛГ) , дозовану ходьбу, психотерапевтичні заходи, прогулянки на свіжому повітрі, раціональне харчування, кліматолікування, тощо. Ці методи можуть стати найбільш ефективними та перспективними для медичної та соціальної реабілітації цієї категорії хворих.

Задачі ЛФК:

– нормалізація функції печінки та жовчного міхура;

– нормалізація функції кишечнику;

– зменшення застійних явищ та покращення стану серцево-судинної системи;

– зменшення гіпоксії організму.

Для вирішення цих питань в комплекс лікувальної гімнастики включають загальнозміцнюючі, дихальні вправи ( як грудне, так і діафрагмальне дихання), вправи для дистальних відділів кінцівок (покращання периферичного кровопостачання), ходьбу ( нормалізація функції кишечнику, печінки та жовчного міхура), тощо. Заняття ЛГ проводяться спочатку індивідуально, потім малогруповим методом.

Позитивний ефект після проведення хіміотерапевтичного та променевого лікування спостерігається від плавання та ходових навантажень малої інтенсивності. Ходьба проводиться по рівній місцевості в темпі від 60 до 100 кроків за хвилину, при необхідності, відпочивати можна через кожні 200 метрів. Краще проводити прогулянки в тіні паркових дерев. Плавання виконується вільним стилем у спокійному темпі із частими паузами для відпочинку. У хворих відмічається покращення стану імунної системи, здійснюється профілактика рецидивів та метастазування.

      Вплив дозованих фізичних навантажень на імунну систему має велике значення особливо у цієї категорії хворих, оскільки тривалість активного життя безпосередньо залежить від реактивності організму та його психічного стану. При використанні дозованих фізичних навантажень у хворих відмічається більш позитивний психологічний стан, зменшується кількість скарг, практично відсутні стають ознаки хронічного нервового стресу, який є для них характерним.

    Таким чином, немедикаментозне лікування дає досить позитивний ефект у повноцінній реабілітації хворих на лімфопроліферативні захворювання.

Лікар-гематолог гематологічного відділення

КНП «Чернігівський медичний центр

сучасної  онкології»                                                                       Наталія Топіха