Більшість людей рано чи пізно починають задумуватися щодо того, чи впливає спадковість на рак? Наприклад, якщо у моєї мами був рак молочної залози, то я теж на нього захворію?

Так, дійсно онкологічні захворювання певним чином залежать від генетичної схильності, однак це не означає, що рак є «спадковим». У сучасному світі онкопатологія настільки розповсюджена, що майже у кожного з нас є родич, хворий на рак. Однак, всім відомі випадки коли в одній родині зустрічається один певний вид раку, чи не можна в даному випадку говорити про спадковість? У чому ж різниця між генетичною схильністю та спадковістю?

Злоякісна пухлина виникає через складне поєднання різних чинників, це генетичне захворювання, яке розвивається під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників на певні гени, які, як наслідок мутують, внаслідок чого клітини починають неконтрольований поділ, що і призводить до виникнення пухлини. При народженні ми маємо величезну кількість генних мутацій, які можуть не проявитися протягом життя, або навпаки сприятимуть виникненню онкологічного захворюванням під дією певних чинників. Це такі фактори, як паління, забруднення навколишнього середовища, іонізуюче випромінювання, неправильні харчові звички, хронічний стрес. Вірогідність того, що саме спадковість є причиною раку, вкрай низька.

Однак, дійсно існує спадкова схильність до раку! На що слід звертати увагу?

- коли один вид раку зустрічається у кількох членів сім?ї;

- коли рак вражає родичів, які належать до різних поколінь: бабусь, дідусів, дітей, онуків;

- коли рак діагностують у ранньому віці ( до 40 років).

Які типи раку частіше мають спадковий компонент? Слід зазначити, що при цьому фактор ризику становить 5-10%. До них відносяться:

- рак молочної залози;

- рак яєчників;

- неполіпозний рак товстого кишківника;

- меланома;

- пухлина Вілмса (нефробластома) та ін.

Чи існують тести, за допомогою яких можна виявити ці види раку?

Так, дійсно існують певні тести, які справді можуть дати певну інформацію, щодо схильності до певного виду раку, однак вони не дають конкретної відповіді, чи розвинеться він у Вас, лише вкажуть на імовірність цього.

Що ж робити, якщо ви підозрюєте у себе спадкову схильність до раку? В першу чергу потрібно звернутися до лікаря, який зможе оцінити доцільність проведення тих чи інших генетичних досліджень. Я маю на увазі збір анамнезу, огляд, аналіз вашого родоводу, оцінка факторів ризику. У раз підозри на спадковий вид раку лікар зможе відповісти, чи потрібно Вам генетичне тестування,порекомендувати методи ранньої діагностики та зможе дати певні рекомендації .

З вище викладеного можна зробити висновок, що спадкова схильність до раку дійсно існує, однак це вкрай малий процент серед усієї онкопатології і як правило – це окремі види раку! Вагоме місце в розвитку раку відіграє генетична складова, але це зовсім не свідчить про спадкову схильність членів родини. Не існує одного генетично тесту, який вкаже на схильність до раку. Обов’язково порадьтеся з лікарем перш ніж здавати дорого вартісні генетичні тести!