Рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жіночого населення. За останній рік в світі захворіло 4,5млн жінок на рак грудей і біля 400 тис. померло. Невтішна статистика і в Україні. Основна тенденція в світі для зменшення ризику полягає в ранній діагностиці раку, в т.ч. і раку молочної залози. Чим на більш ранній стадії діагностовано захворювання – тим більші шанси на повне одужання. Якщо захворювання виявлено на так званій до клінічній стадії – шанси повного одужання дуже високі. Для ранньої діагностики застосовують так звані скинінгові заходи:

- жінкам всіх вікових категорій рекомендується один раз на місяць проводити самообстеження молочних залоз (СМЗ);

- якщо Вам немає 20 років, кожного місяця проводьте СМЗ, при виявленні змін у молочних залозах звертайтеся до лікаря;

- якщо Вам від 20 до 39 років, кожного місяця проводьте СМЗ, при відсутності скарг зі сторони молочних залоз, мамолога можна відвідувати 1 раз на рік;

- якщо Вам більше 40 років, кожного місяця проводьте СМЗ, 1 раз у 2 роки проходьте мамографію та УЗД молочних залоз та 1 раз у рік відвідуйте мамолога.

СМЗ потрібно проводити 1 раз на місяць через 7-10 днів після початку менструації. Якщо менструації вже закінчилися, СМЗ проводиться також 1 раз у місяць (краще вибрати якийсь один день, наприклад 1 число кожного місяця). СМЗ включає в себе два основних компоненти: огляд та пальпацію (прощупування). При цьому бажано зрівнювати результати минулих обстежень.

Огляд молочних залоз проводиться в добре обладнаному приміщенні, перед дзеркалом. Молочні залози уважно оглядаються з усіх сторін у трьох позиціях: руки опущені впродовж тулуба, руки за головою та руки на поясі. При виконанні останніх двох позицій треба напрягти великі грудні м'язи.

Огляд починають з оцінки розмірів, форми і симетричності молочних залоз. Крім того, слід звернути увагу на підшкіряні судини, особливо вени. Їх надлишкова налитість і звивистість можуть бути симптомами захворювань. Любі зміни порівняно з попереднім оглядом повинні підлягати більш детальному дослідженню.

Наступним етапом оцінюється стан шкіри. До небезпечних шкіряних симтомів відносяться:

- зміна кольору (пігментація, почервоніння);

- зміна поверхні шкіри (ділянки западання або випинання, шкіра у вигляді лимонної шкірки);

- інші відхилення від нормального виду.

Окремо оцінюється стан сосків та ореол. Настороження мають визивати такі відхилення:

- зміна кольору (пігментація, почервоніння);

- зміна поверхні шкіри соска та ореолу (присутність виразок та тріщин);

- зміна форми та розположення соска (втяжіння або надмірне виступання соска, відхилення соска в сторону від звичайної осі);

- наявність виділення із соска;

- інші відхилення від нормального виду.

Пальпація молочних залоз проходить у двох положеннях – стоячи та лежачи. Існує три основних способи пальпації. Всі вони однаково ефективні, але застосовувати слід якийсь один. При виконанні пальпації треба дослідити усю тканину молочної залози, підключичну ділянку та підм'язову ямку.

У положенні стоячи треба підняти одну руку догори, пальці іншої руки з'єднати разом та розпрямити і подушечками пальців дослідити тканину молочної залози, яка знаходиться навпроти. При цьому молочну залозу треба трохи притискати до грудної стінки. У положенні лежачи пальпація проводиться наступно: треба лягти на рівну поверхню, під плечі покласти невисоку подушку. Одну руку покласти за голову, а подушечками пальців іншої проводити дослідження молочної залози, яка знаходиться навпроти. Після цього змініть положення рук та дослідіть іншу молочну залозу.

Якщо при обстеженні виявляються будь-які відхилення у структурі молочних залоз необхідно негайно звернутись до спеціаліста, найкраще до мамолога, який встановить точний діагноз та розпочне при необхідності адекватне лікування.

З введенням другого етапу медичної реформи в Україні мамографічне обстеження жінок, яким більше 40 років поводиться безкоштовно 1 раз на 2 роки. За елекронним направленням необхідно звертатись до сімейного лікаря.